(100%) Любіть себе - 17 Березня 2011 - Новини зі світу ІТ українською мовою

Мій сайт

Головна » 2011 » Березень » 17 » (100%) Любіть себе

20:50 (100%) Любіть себе
Страчувати чи милувати? Як не дивно, перше рішення ми приймаємо частіше за все щодо самих себе. Пробачити зраду чоловіка, зрада партнера, неповернений борг - це завжди будь ласка, приходьте ще. Але кожна неправильно висловлена ??нами фраза, невірно прийняте рішення залишається в пам'яті іноді на багато років. Ми більше будемо докоряти, страчувати себе за те, що пробачили зраду, зраду, борг, ніж винуватця цих вчинків. Ми постійно знаходимося в замкнутому просторі наших почуттів та емоцій, приймаючи близько до серця думку інших. Думаємо: а що сказав би про це той, а що подумав би інший? Хоча і той, і інший про нас уже давним-давно і думати забули, звісно, ??якщо самі, подібно до нас, не переживають у цей час, що говоримо і думаємо про них ми. Кожна людина по натурі егоїстичний, егоїзмом пронизані практично всі наші вчинки, як добрі, так і погані. Ніхто і ніщо не хвилює нас більше, ніж ми самі, наші дії в різних ситуаціях. Хтось спробує зараз спростувати сказане мною, стверджуючи, що живе зовсім іншими принципами, що не мають нічого спільного з поняттям «егоїзм». Ну, що ж, тоді, вибачте, вас впору зарахувати до списку святих. Але, якщо говорити по совісті, то дітей ми народжуємо для себе, і професію часто вибираємо їм ту, про яку самі мріяли в юнацтві, але яку в силу тих чи інших причин не змогли собі дозволити. Навіть копійчану милостиню ми подаємо не без затаєної думки: от, мовляв, який я добрий, який щедрий і великодушний! Ми здійснюємо добрий вчинок і потім без угаву його розписуємо своїм близьким у всіляких фарбах, переважно рожевих відтінків. Раніше я вважала, що егоїзм - це погано. Як я помилялася! Я ставилася краще до інших, ніж до себе! І на якомусь етапі зовсім, було, перестала себе любити, постійно терзаючись і виставляючи претензії щодо своєї персони. Як ви думаєте, це був успішний період у моєму житті? Звичайно ж, ні! Бо якщо не любиш себе сам, за що тебе любити інших? До тих пір, поки я не усвідомила, що всі мої досягнення пов'язані в першу чергу з глибокою повагою до себе, я не могла зрушити з місця, більше того, зробила чимало кроків назад. Практично цілий рік життя я витратила на те, щоб відновити втрачену віру в себе, позбутися від зайвих переживань і навчитися жити повноцінним, насиченим життям. Спочатку, я відучувалися думати про себе негативно і переживати з приводу, брати на себе відповідальність за вчинки інших, потурати чужим примхам, засмучуватися через чиєїсь недалекоглядності. Ще важче було привчити себе до поваги і любові до своєї зовнішності, інтелектуальному рівню, громадському статусу. І ось сталося диво! Я зрозуміла, що людина, яка дуже себе любить, не обмежуючи при цьому нічиїх інтересів, потрібний всім! У мене змінилася половина оточення. У моєму житті почали виникати відносини, не обумовлені лише для користувача рівнем. Зникли з обрію особистості, які знають лише одне дієслово: «Дай!». З'явилося багато друзів за принципом «Будемо один одному корисні». Тепер я колекціоную свої досягнення, а не свої провали. Пам'ятаєте книгу «Віднесені вітром»? Улюбленою фразою героїні роману Скарлетт було вислів: «Я не буду про це думати сьогодні, я подумаю про це завтра». Вчитуючись у рядки роману, я все шукала, коли ж Скарлетт подумає про те перешкоді, яке заважало їй на її шляху. Тепер я сама збираюся подумати завтра про те, що мені неприємно сьогодні - й не згадую про це більше ніколи. Важко, звичайно, навчити себе любити, не зациклюючись на неприємних емоціях, але ще важче тому, хто не впевнений у собі і чекає від життя лише неприємних сюрпризів. Дубликат статьи: (0%)
1 2 3 4 5 Переглядів: 497 \| Додав: w1zard \| Рейтинг: 0.0/0