«- А що ви будете робити, коли втомитеся працювати?» На що топ-менеджер жартома відповів. «- Заведу город. Буду вирощувати редиску або капусту, але, швидше за все, кактуси. Мені в дитинстві це дуже подобалося »

З інтерв'ю А.Л. Младенцева газеті «Фармацевтичний вісник» 2003 р.

На цьому тижні закінчився черговий бізнес проект Андрія Младенцева під назвою «похід у владу». Його відставка з поста заступника керівника Росздравнадзора супроводжувалася низкою публічних і не дуже скандалів і гучних заяв. Нарешті, система самоочиститься, отторгнув чужорідне ланка, з усіх сил намагається стати своїм ...

Зароблений капітал дозволив р-ну Младенцеву вже в березні 2007 стати підлеглим «нелюбого» ім міністра Зурабова і з настільки притаманним йому завзяттям і гучними заявами почати «підвищувати продуктивність праці чиновників Росздравнадзора, налагоджувати взаємодію з суміжними відомствами і, нарешті,« попрацювати із законодавчою базою ». Одночасно він намагався працювати з фармацевтичними компаніями, дорого виконуючи їхні замовлення і створюючи додаткові адміністративні бар'єри.

За час роботи Андрій Леонідович по черзі намагався реформувати всі сфери діяльності Росздравнадзора - контроль якості ЛЗ та їх реєстрацію, а так само ввести стандартні процедури документообігу між закостенілими чиновниками і навіть стару радянську фармакопею встиг перевидати і назвати нової російської фармакопеєю, присвоївши собі це «досягнення». Завдяки його «активної» діяльності, багато в чому недосконала система Росздравнадзора початку збоїти з новою силою ...

«Стати своїм серед чужих» і перетворитися з бізнесмена в чиновника і з віце президента зарубіжної компанії в затятого захисника вітчизняного виробника Младенцеву так і не вдалося . І все що було обіцяно бізнес спільноти так і залишиться обіцянками не знайшовши свого втілення в реальності ...
Однак комерційну жилку р-н Немовлят не втратив і не зміг упустити можливість продати вже будучи чиновником Росздравнадзора своїм колишнім господарям, все тієї ж наївною Stada , за надзвичайні гроші маленьку і непомітну Макиз Фарм.
Встигав працьовитий Андрій Леонідович і примножувати свій особистий капітал, граючи на нині звалилася американській біржі, благо як чиновник мав доступ до відомостей для «службового користування».

Почавши свою кар'єру, в не надто процвітаючому, і тому нікому не цікавому периферійному «свічковий заводик», він буквально за кілька років зміг роздути з «Нижфарм» мильний міхур гігантських розмірів. Будучи обдарованим шоуменом, йому вдалося продати безперспективна і застаріле виробництво німецькому гігантові "Stada", переконавши далеких від російської дійсності німців, що саме очолюваний ним підприємство і є лідером російського ринку фармацевтики. Але отримати гроші за невеликий ангар у далекому Нижньому Новгороді здалося недостатнім, тому для себе коханого Андрій Леонідович виторгував ще й 2 посади Генерального директора все того ж «Нижфарм» та Віце президента німецької "Stada". Після чого, «Людина-фармзавод» став з подвійною силою відстоювати інтереси вітчизняного виробника, до яких зараховував і очолюваний особисто їм «Нижфарм», завзято відкидаючи приставку німецької "Stada", якій належить 97% «російського» підприємства. На захист вітчизняного виробника Андрій Леонідович не шкодуючи критикував владу, і програму дло зокрема, звинувачуючи чиновницький апарат в бездіяльності і протистоянні розвитку російського виробника.

Мета «походу у владу» була зрозуміла з самого початку. Адже в той час перспектива створення державного фарм холдингу була більш ніж імовірна, і присутність в чиновницькому апараті Андрія Леонідовича могло підвищити його шанси очолити цей виробничий гігант.

Коли зникла остання надія посісти це тепле місце, і настав межу власної некомпетентності, бізнес проект вирішено було припинити.

Всім учасникам ринку залишається тільки здогадуватися і нудитися в очікуванні відповіді на головне на сьогоднішній день питання «Чим цього разу займеться р-н Немовлят, на що направить свою неприборкану спрагу реформації